Письменник Андрій Курков: «У свідомості Заходу Femen укоренилися як символ нової України» Друк
Написав Катерина Константинова   
Субота, 01 грудня 2012, 14:07

Джерело: Дзеркало тижня, №44, 30.11.2012

Андрій КурковНещодавно Україна вперше стала почесним гостем фестивалю Європейських літератур у місті Коньяк (Франція). Майже три роки над цим проектом працював письменник Андрій Курков. І він же повернувся з фестивалю переможцем, ставши лідером читацьких симпатій французів (за книжку «Садовник из Очакова»).

В інтерв’ю DT.UA пан Андрій розповів про наклади своїх книжок; про літературний форум у Коньяку; про ставлення до «закону про мови»; про реакцію на витівки Femen і Pussy Riot; згадав також часи хіпі, яким присвячені сторінки його книжки «Львовская гастроль Джими Хендрикса».

— У місті Коньяк у Франції приз читацьких симпатій отримала ваша книжка «Садовник из Очакова». Розкажіть докладніше про цей літературний форум. Наскільки серйозно ставляться у Франції до сучасної української літератури?

— Ми йшли до цього фестивалю три роки. І все для того, щоб у французькому Коньяку Україну зробили почесним гостем фестивалю. Було безліч зустрічей і у Франції, і в Україні.

Що таке фестиваль у Коньяку? Це форум, присвячений саме іноземній літературі. Тож нинішнього року акцент був на українських письменниках. Причому цей форум проходив не тільки в Коньяку, а й по всьому регіону, який називається Пуату-Шарант: там живуть майже 2 млн. людей. Місцевість колоритна, регіон досить великий. Самі виноградники, найвідоміші коньяки.

І, уявіть, усі 46 відеотек (це як бібліотеки) регіону Пуату-Шарант на кілька місяців стали пропонувати читачам книжки українських письменників у перекладі французькою! А люди читали й голосували за письменника, котрий сподобався.

— Але французькі переклади — це ж процес не короткочасний, а досить тривалий?

— Отож, протягом усієї підготовки до фестивалю ми і зустрічалися з французькими видавцями, оскільки не можна стати запрошеною стороною без перекладу книжок. У мене з 2000-го  видано десять книжок французькою. Французькою вийшла книжка Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», книжка Любка Дереша. Ми уклали угоду з видавництвом «Галлімар», і вони вже придбали права на «Солодку Дарусю» Марії Матіос. Готується книжка Сергія Жадана.

І ось тільки коли процес перекладів «пішов», організатори фестивалю погодилися розглядати Україну як повноцінного учасника. Хоча спочатку вони пропонували Україну й Польщу, за аналогією з Євро-2012. Вважали, що Україна сама по собі не викличе інтересу широкої публіки. Але, зрештою, ризикнули.

Українські книжки там можна було купити… А хто не хотів купувати, брав їх у бібліотеках. У кожній бібліотеці чіткий графік. Там активне читацьке середовище. Прочитавши, читач заповнював анкету. Мені це нагадало літературне парламентське голосування. Тільки без фальсифікацій. Кожен уболівав за «свого» письменника. Остаточні підсумки підбили перед самим фестивалем. Нас, українських письменників, зібрали у великому фестивальному залі на 200 осіб, де півтори години тривала дискусія про українську літературу. Люди приїхали з різних куточків провінції. І лише після цього оголосили переможця. Ним виявився я… Здивувався. Виступив...

Уявіть, що плакатами зі словом «Україна» була обклеєна вся французька провінція! У центрі кожного містечка на флагштоку майорів український прапор. Наприклад, у самому центрі Коньяку, поряд із пам’ятником королю Франсуа I, — український прапор. На проведення заходу приїхали національна французька преса, французьке ТБ, три канали національного радіо, багато журналістів провідних видань.

Франція продовжує цікавитися українською літературою. І наших письменників уже запрошено на книжковий салон у Парижі, який відбудеться в березні. Там також ітиметься про участь України у фестивалі в Тулузі, на півдні Франції.

Як бачите, ланцюгова реакція — чудова. Важливо, що нам дуже допоміг фонд «Розвиток України» Ріната Ахметова, допомагали також інші організації…

 

 

 
Find us on Facebook
Follow Us
Find us on Facebook
Follow Us